КАС ВС висловився щодо підстав та порядку стягнення виконавчого збору

Адміністративними судами розглядався позов особи до відділу ДВС про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу ДВС щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження про стягнення з особи виконавчого збору та їх скасування.

Позивач посилалась на те, що фактично державним виконавцем не було стягнуто з позивача жодних коштів на користь стягувача, але відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми.
Відповідного до обставин справи на виконанні у відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з позивача грошових коштів. Постановами державного виконавця ВДВС у 2014 році стягнуто з боржника виконавчий збір згідно з вимогами статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
У квітні 2017 року від стягувача надійшли заяви про повернення виконавчих документів, у зв’язку з чим державним виконавцем на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та винесено оскаржувані позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови відділу ДВС щодо стягнення виконавчого збору.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору державний виконавець повинен був дотримуватись порядку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII . Суд встановив, що позивачем, як боржником, не надано державному виконавцю документального підтвердження повного виконання рішення.
Суд зауважив, що на дату винесення відділом ДВС оскаржених постанов про відкриття виконавчого провадження за постановами про стягнення виконавчого збору та станом на момент розгляду справи, постанови про стягнення виконавчого збору не були оскаржені та є чинними.

Суд дійшов висновку, що відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання постанов про стягнення з особи виконавчого збору у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»№1404 від 02.06.2016.
З рішенням суду першої інстанції погодився і апеляційний адміністративний суд. 

Позивач звернувся з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, але КАС ВС не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги.
Суд зазначив, що згідно з частиною першою статті 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Також частиною другою статті 27 Закону №1404 визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Враховуючи те, що до зведеного виконавчого провадження входили виконавчі провадження про стягнення з особи на користь Банку 1984,00 грн. боргу солідарно та про стягнення з особи на користь Банку» 227880,43 грн. боргу солідарно суди вірно визначили, що саме на підставі зазначених сум виконавцем було обраховано виконавчі збори на суми 22788,00 грн. та 198,40 грн.
Суд роз’яснив, що після зміни правового регулювання відповідно до Закону №1404 стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.
КАС зазначив, що оскільки згідно зі статтею 28 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» № 606 і статтею 40 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 стягнення виконавчого збору проводиться в межах «основного» виконавчого провадження, то відповідно постанови про стягнення виконавчого збору необхідно вважати пред'явленими до виконання. Строки визначені для пред'явлення виконавчих документів до виконання, які були передбачені статтею 22 Закону №606 та які передбачені статтею 12 Закону №1404, не пропущені (постанова від 22.02.2018 у справі № 816/823/17).

Джерело